Вічна пам'ять Герою: Олександрівка прощається з шахтарем-захисником Миколою Куренним
Війна не обирає слабких — вона забирає найкращих, тих, хто звик до важкої праці та не звик ховатися від відповідальності. Серед таких героїв — Микола Володимирович Куренний, чоловік зі сталевим характером шахтаря та добрим серцем батька.
Микола народився 13 вересня 1976 року в селищі Олександрівка Донецької області. Його життя було тісно пов’язане з рідним краєм та важкою, почесною працею. Багато років він віддав роботі на шахті — професії, що гартує мужність, терпіння та вчить цінувати кожну хвилину сонячного світла.
Для рідних він завжди був надійною опорою, людиною, на яку можна було покластися в будь-якій ситуації.
Коли ворог прийшов нищити наш дім, Микола не залишився осторонь. 4 серпня 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив на посаді водія відділення зв’язку взводу зв’язку. Змінивши шахтарську каску на військовий шолом, він пішов захищати майбутнє своїх дітей та онука. Служив на посаді водія відділення зв’язку взводу зв’язку.
Понад пів року він гідно виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту, тримаючи оборону там, де земля здригалася від вибухів.
15 березня 2024 року зв'язок із Миколою обірвався. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське, що під Бахмутом, він не вийшов із позиції. З того дня Микола Володимирович вважався зниклим безвісти. Бахмутський напрямок став місцем неймовірної самопожертви українських воїнів, і Микола був одним із тих, хто тримав цей небесний щит над нами. Понад два роки Микола Володимирович вважався зниклим безвісти. Це був час нескінченної надії та болю для його близьких. Лише у липні 2025 року тіло Героя було повернуто під час обміну, а в травні 2026 року експертиза ДНК остаточно підтвердила гірку правду.
Вдома на повернення Героя чекала велика родина, для якої він є цілим світом: дружина, двоє неповнолітніх дітей, які щодня чекали на татову звістку, доросла донька з маленьким онуком, рідна сестра.
«Микола — це людина слова і честі. Він пішов туди, щоб ми могли жити тут. Його сила — у любові до нас, а наша сила зараз — у молитві та пам'яті», - згадують рідні та друзі..
Микола Куренний повертається додому «на щиті». Поховання відбудеться 13 травня 2026 року в селищі Олександрівка Кіровоградської області, де зараз проживає його старша донька з сім’єю.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого. Жодні слова не вгамують біль втрати, але пам’ять про подвиг Миколи житиме вічно в серцях українців.
Слава Україні! Героям Слава!
