Світла пам’ять Герою-земляку — Кілюшеку Володимиру Володимировичу
З глибоким сумом і болем повідомляємо, що 19 квітня 2026 року перестало битися серце нашого земляка — Кілюшека Володимира Володимировича.
Володимир народився 25 вересня 1985 року в смт Олександрівка. Зростав у простій, працьовитій родині разом із матір’ю Валентиною Іванівною та сестрою Інною. Свій життєвий шлях розпочав у рідному селищі, де у 1992 році пішов до першого класу. Після третього класу разом із родиною переїхав до села Очеретине, де й закінчив місцеву школу.
Здобувши базову освіту, Володимир обрав робітничий шлях — навчався у Краматорському СПТУ №47, де отримав професію автослюсаря. Згодом продовжив навчання в Олександрівському СПТУ, де опанував спеціальності водія та електрогазозварювальника. Працював на будівництві, завжди сумлінно виконував свою роботу, не цурався жодної праці.
22 липня 2016 року Володимир був призваний на військову службу за мобілізацією в особливий період. Служив у військовій частині А1314, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. За свою службу отримав статус учасника бойових дій 4 листопада 2016 року.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації Володимир знову став на захист Батьківщини. Він служив солдатом у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних Сил України. Побратими згадують його як мужнього, витривалого воїна, який завжди був попереду, не ховався за спинами інших і до останнього виконував свій обов’язок.
На жаль, через запізніле звернення до лікарів хвороба виявилася надто тяжкою. Володимир помер у шпиталі від двобічної субтотальної гнійної пневмонії.
Він був неодружений, але мав найдорожче — родину, друзів, побратимів і свою землю, яку захищав до останнього.
Його життя — це приклад мужності, самопожертви та вірності Україні. Ми втратили справжнього Героя, відданого сина своєї Батьківщини.
Висловлюємо щирі співчуття матері Валентині Іванівні, сестрі Інні, рідним і близьким. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі.
Світла пам’ять про Володимира назавжди залишиться в наших серцях.
Герої не вмирають.
