Лисенко Сергій Сергійович
Наприкінці минулого року, 27 грудня 2024-го, у бою в районі села Зелене Поле Іллінівської громади Краматорського району загинув солдат Сергій Лисенко - номер обслуги роти спецпризначення військової частини А4002.
Йому назавжди залишиться 28 років. Сергій народився 10 жовтня 1996 року в Слов’янську. До третього класу навчався у загальноосвітній школі № 4. Потім, у 2005 році, родина переїхала в селище Олександрівка Краматорського району з місією церкви. «Сергій вже змалку активно приймав участь в служінні церкви, співав у хорі, - розповідає його батько Сергій Лисенко. - Він був сміливим та відповідальним хлопчиком, гарним сином і другом. Незважаючи на доброту та чемність, завжди міг за себе постояти».
В Олександрівці Сергій закінчив місцевий ліцей, де здобув професію електрогазозварника - водія вантажного автомобіля. Дуже любив читати книжки. Захоплювався музикою, грав на гітарі. Любив співати про любов і патріотичні пісні. Подорослішавши, Сергій Лисенко поїхав до Києва. В столиці працював майстром-будівельником і реставратором житла. Після початку повномасштабного російського вторгнення хлопець повернувся в Слов’янськ.
В травні 2024 року добровольцем пішов до лав ЗСУ, щоб захищати рідний край від ворога. Вже у перший свій бойовий виїзд під Часів Яром Сергій врятував трьох важко поранених бійців, надавши їм медичну допомогу. Віддав життя за батьківщину, героїчно відбиваючи штурми ворога на Покровському напрямку.
Сергій Лисенко похований на кладовищі на вулиці Данила Галицького в Слов’янську. У нього залишились наречена, батьки, брат, сестра. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня.
Вічна пам’ять та вічна слава Герою!
