Нагорний Олександр Іванович
Віктор народився 13 жовтня 1986 року. Від батьків він успадкував любов до рідної землі і до української пісні. З дитячих років Віктор ріс вихованим, працелюбним і дуже талановитим хлопчиком. З 1992 року по 2003 рік Віктор навчався у Новостепанівській загальноосвітній школі. Протягом шкільних років він завжди з повагою ставився і до вчителів, і до своїх однокласників. Сумлінно виконував усі доручення, брав активну участь у житті класу та школи. Дуже любив займатися спортом і співати пісні. Неодноразово ставав переможцем районних спортивних та вокальних конкурсів, був постійним учасником шкільних агітбригад, чудово декламував вірші. Віктор був люблячим сином, старанним учнем і вірним товаришем. Він намагався, щоб батьки та вчителі пишалися ним. Завжди був готовий підтримати, допомогти, порадити і подарувати свою чарівну посмішку.
У 2003 році поступив до Харківської державної академії фізичної культури, після закінчення якої працював тренером-реабілітологом у спортивному комплексі. Любов до рідної землі, Батьківщини, до пісні, повагу до людей і до праці Віктор передав своїм дітям: донечці Єві та синочку Макару.
Як справжній патріот України, Віктор не зміг спокійно спостерігати за тим, як з 2014 року гинуть його друзі та знайомі, і 28 травня 2019 року, не вагаючись, пішов захищати Батьківщину в складі десантно-штурмових військ. А коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну він з перших днів війни мужньо став на захист Харкова. Сміливого, відповідального і відданого старшого сержанта Валяєва Віктора Вікторовича чотири рази нагороджували почесними нагрудними знаками за мужність та відвагу. Один з них «Сталевий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Федоровича Залужного.
У лютому 2023 року Віктор був поранений. Але після лікування відразу повернувся до своїх побратимів, щоб разом з ними боротися за незалежність рідної країни. На жаль, життя Віктора обірвалося. Йому було 36 років. Ціною власного життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка – загинув за майбутнє України. На віки-вічні його ім’я буде вписане в історію України, як воїна – Героя.
Героя нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» посмертно.
Вічна Слава Герою!
