ФОП НА ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ. ЧИ ПОТРІБЕН РРО ТА/АБО ПРРО?
З метою запобігання порушень податкового законодавства фахівцями Олександрівської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області на постійній основі надаються роз’яснення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі-ПРРО) фізичними особами – підприємцями (далі-ФОП).
Так, численні запитання виникають у новостворених ФОП на загальній системі оподаткування,- чи потрібно застосовувати РРО або ПРРО?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.
В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Більше роз’яснень про порядок застосування РРО/ПРРО на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби України, перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДПС.
ОЛЕКСАНДРІВСЬКА ДПІ РОЗ’ЯСНЮЄ ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ
Сучасний рівень інформаційних технологій дозволяє вирішити чи мало питань в органах Державної податкової служби України (далі – ДПС) дистанційно.
Однією з найпоширеніших послуг є приймання податкової та іншої звітності органами ДПС.
Які ж особливості подання звітності в електронному вигляді?
Олександрівська ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що подання звітності платником супроводжується отриманням в зворотному порядку двох квитанцій, які надають інформацію щодо статусу поданих звітів.
Однак, отримання першої квитанції ще не означає, що звітність платником подана. Саме друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) в контролюючому органі електронного документа. Друга квитанція також може бути повідомленням про неприйняття декларації з зазначенням причин такого неприйняття. Якщо друга квитанція отримана вже після терміну, то датою прийняття декларації вважається дата та час зазначені у першій квитанції.
Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання платнику, що є автором електронного документа.
Якщо платнику протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Знову ж відповідно до Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
Саме друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання платнику, що надіслав звітність.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Бувають випадки, коли перша квитанція не надходить і тоді платник знову і знову надсилає звітність. В такому випадку, коли платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття.
