ОБЕРЕЖНО – ГРИП ПТИЦІ!
Олександрівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області інформує:
Ризики поширення та заходи контролю грипу птиці в Україні – актуальні питання та відповіді
Грип птиці - гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, яка характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту. До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця. Основними переносниками та джерелом розповсюдження інфекції є перелітні водоплавні птахи. При виникнення захворювання встановлюються обмеження на експорт птахопродукції з території країни, що разом із заходами з ліквідації хвороби (карантин, зонування, стемпінг-аут, дезінфекція) завдає значних економічних збитків як державі, так і виробникам.
Яка епізоотична ситуація щодо грипу птиці в Європі?
Держпродспоживслужба в межах повноважень здійснює відстеження та аналіз епізоотичної ситуації щодо грипу птиці в світі.
За результатами аналізу, в останні роки відмічаємо напружену епізоотичну ситуацію щодо грипу птиці в країнах Європи в т.ч. країнах, які межують з Україною.
Так, за офіційними повідомленнями Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) та європейської системи нотифікації про захворювання тварин (ADNS) в 2018-2019 роках грип птиці реєструвався в 11 країнах ЄС (128 спалахів) та РФ (84 спалахи).
В січні 2020 року спалахи грипу птиці зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Угорщині, Румунії та Україні (ПП «Хутір» с. Бугаків, Неміровського району, Вінницької області), за останні два тижні та території Миколаївської області зареєстровано 2 вогнища пташиного грипу!
Основні фактори поширення грипу птиці.
Основним фактором поширення грипу птиці в світі є інфіковані збудником дикі птахи.
Аналіз шляхів міграції диких перелітних птахів вказує, що Україна розташована на перехресті кількох міграційних шляхів перелітних птахів, тому ризик занесення збуднику грипу птиці з дикими перелітними птахами з території неблагополучних країн, територій, зон існує постійно. Під час весняної, осінньої міграції та в роки аномально теплих зим цей ризик істотно підвищується.
Тому ризик занесення збуднику грипу птиці дикими перелітними птахами, з неблагополучних щодо грипу територій ЄС, а також з інших країн де реєструються спалахи захворювання, досить високий.
Значний ризик занесення збудників грипу існує при неофіційному (незаконному) ввезенні живої птиці, інкубаційного яйця та продуктів птахівництва. Проте, рівень ризику при неофіційному (незаконному) ввезенні оцінити неможливо, оскільки відсутня інформація про кількість та об’єми такого ввезення.
Які заходи контролю грипу птиці рекомендує застосовувати Всесвітня організації охорони здоров’я тварин (МЕБ)?
Грип птиці відноситься до транскордонних захворювань, тих, які неможливо зупинити обмеживши переміщення товарів через кордон, оскільки основним фактором поширення є інфікована дика перелітна птиця.
Найбільш дієвим заходом контролю транскордонних захворювань є раннє виявлення захворювання та вжиття заходів з ліквідації захворювання, направлених на мінімізацію ризиків поширенням захворювання за межі спалаху.
Згідно рекомендацій Всесвітньої організації захисту тварин (МЕБ) основними заходами контролю, направленими на мінімізацію ризиків поширення збудників транскордонних захворювань птиці в т.ч грипу є впровадження «системи раннього оповіщення про захворювання», постійних програм спостереження, дотримання в птахогосподарствах та особистих селянських господарств вимог біобезпеки, застосування своєчасних та ефективних заходів з ліквідації захворювання, проведення інформаційних компаній, направлених на підвищення обізнаності щодо грипу птиці.
Вимоги яких нормативних актів повинні дотримуватись власники птиці щоб уберегти господарства від грипу птиці?
Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в птахогосподарства власники птиці повинні забезпечувати виконання вимог, передбачених в Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці та «Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування», затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 № 565/5756;
Для мінімізації ризиків занесення грипу птиці в особисті селянські господарства власники птиці повинні забезпечувати виконання «Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах», затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 19.12.2006 № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 № 42/13309, які передбачають мінімальні стандарти біобезпеки, які повинні дотримуватись власники птиці в особистих селянських господарствах, рекомендації до утримання птиці, комплектації своїх господарств птицею, а також вимоги, які повинні виконувати власники птиці з метою попередження занесення гостроінфекційних хвороб птиці.
Зокрема:
На час міграції диких птахів домашню птицю слід тримати ізольовано, у закритих приміщеннях або вольєрах, не допускати її вигул на гуртових пасовищах, ставках, річках та інших водоймищах, що унеможливить контакт з дикою перелітною та синантропною птицею (горобці, ворони, голуби тощо). У місцях перебування дикої птиці під час міграції забороняється продаж продукції птахівництва, кормів. При виявленні трупів загиблої птиці негайно повідомляти державні установи ветеринарної медицини. При підозрі захворювання чи загибелі птиці необхідно звертатися до спеціаліста ветеринарної медицини.
У загрозливій зоні щодо спалаху серед птиці, інфекційних захворювань (грип птиці, хвороба Ньюкасла тощо) необхідно проводити такі ветеринарно-санітарні заходи:
при вході у приміщення (вольєр) необхідно обладнати дезкилимки та щоденно їх заливати дезрозчином;
щоденно проводити клінічний огляд птиці;
птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;
проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
інформувати негайно державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.
При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно терміново сповістити територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби).
