В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПЕРЕХІД НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ – НАССР
Олександрівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області інформує:
В Україні триває обов’язковий перехід на систему управління безпечністю харчових продуктів – НАССР.
НАССР – Hazard Analysis Critical Control Points – система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках – міжнародно визнаний метод виявлення та управління ризиками, пов’язаними із безпечністю харчових продуктів. Це система управління, в якій безпечність харчових продуктів досягається шляхом аналізу та контролю небезпечних факторів біологічного, хімічного та фізичного походження починаючи від сировини до обігу та споживання готової продукції.
Введення НАССР необхідне для зниження ризиків, які пов’язані з харчовими отруєннями споживачів, для удосконалення харчових продуктів та процесів їх виробництва, а не тільки для дотримання вимог законодавства.
НАССР – це організація процесів так, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів. Не достатньо розробити документацію, бо це є допомога для правильної організації процесів. Потрібно налагодити процеси таким чином, щоб їх описати і надати докази того, що ці процеси дозволяють випустити безпечну продукцію. Розроблення документів без підкріплення лабораторними дослідженнями чи контрольними заходами, спрямованими на процес – є лише ілюзією впровадження системи НАССР.
Впровадження системи НАССР потрібно розпочинати з аналізу виробничих і допоміжних потоків. їх необхідно організувати таким чином, щоб уникнути перехресного забруднення (забруднення харчових продуктів хімічними, біологічними чи фізичними небезпечними факторами через повітря, воду, людей, інші харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами). Поточність виробничих процесів організовують так, щоб забезпечити їх фізичне розділення або розділення в часі. Фізичне розділення виробничих процесів вимагає належної інфраструктури. Розділення виробничих процесів у часі вимагає дисципліни персоналу та опис процесів. Уникнення перехресного забруднення – комбінація розділення потоків, які можуть негативно впливати на безпечність продукції фізично та у часі.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
НАССР (від. англ. Hazard Analysis and Critical Control Points) – це система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Ця система ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпечності харчових продуктів. Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на базі концепції НАССР надає підприємству змогу:
- гарантувати випуск безпечної продукції за рахунок систематичного контролю на всіх стадіях виробництва;
- належним чином керувати всіма небезпечними чинниками, які загрожують безпечності харчових продуктів – запобігати, усувати чи мінімізувати їх;
- гарантувати, що харчові продукти є безпечними на момент їх споживання в їжу;
- забезпечити належні гігієнічні умови виробництва у відповідності з міжнародними нормами;
- демонструвати відповідність застосовним законодавчим та нормативним вимогам щодо безпечності харчових продуктів;
- укріпити довіру споживачів, замовників та органів нагляду до продукції, що виробляється та підвищити імідж підприємства;
- розширити мережу споживачів продукції та вийти на закордонні ринки;
- підвищити відповідальність персоналу за випуск безпечної продукції та забезпечити розуміння всіма робітниками підприємства першорядної важливості аспектів безпечності продукції.
Крім того, це інструмент, який можна застосувати до широкого кола простих та складних операцій, він не обмежується великими організаціями. Одна з основних цілей упровадження системи НАССР – забезпечення безпеки харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану – до столу». Запровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на підприємстві - тривалий процес, який стосується всіх служб і всього персоналу. Він не обмежується лише розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Для запровадження дієвої системи управління безпечністю харчових продуктів необхідне, передусім, навчання найвищого керівництва, групи НАССР, персоналу, що виконує роботи, які впливають на безпечність продуктів та осіб, відповідальних за здійснення оперативного контролю. Може виникнути потреба в зміненні технологічних процесів або методів пакування, перегляді вимог до постачальників сировини та матеріалів, або навіть і в заміні виробничого устатковання чи переплануванні приміщень. Але найважливішим, мабуть, є те, що в процесі запровадження системи змінюється психологія працівників усіх рівнів, приходить усвідомлення важливості питань, пов'язаних з безпечністю продукції, формується розуміння того, яким має бути сучасне управління організацією, щоб досягнути найбільшої результативності щодо убезпечення харчових продуктів. Сертифікацію системи управління безпечністю харчових продуктів підприємства здійснюють на добровільній основі, з метою демонстрації її відповідності нормативним вимогам, гарантування безпечності продукції та підвищення довіри з боку замовників, споживачів та органів контролю.
Система НАССР стосується тільки безпечності харчових продуктів і не стосується їх якості.
Отруїтися можна лише небезпечним харчовим продуктом, але він може бути якісним.
Безпечність харчових продуктів – це забезпечення того, що продукт не зашкодить споживачеві, якщо він виготовлений і спожитий відповідно до призначення.
Хто повинен запровадити систему НАССР
Ця норма стосується всіх операторів ринку, діяльність яких так або інакше пов’язана з харчовими продуктами.
До того ж, впровадження систем НАССР – це необхідна умова для тих, хто бере участь у тендерах на державні закупівлі чи прагне налагодити партнерські відносини з іноземними компаніями, адже в країнах Євросоюзу виробництво харчової продукції на підприємстві, на якому не впроваджено систему безпечності харчової продукції, взагалі заборонено. В першу чергу звертають увагу на наявність впроваджених систем управління якістю та безпечністю продукції і торгівельні партнери з країн СНД.
Оператор ринку харчових продуктів – суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який зідповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники чкості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.
З 20 вересня 2017 року ці стандарти впроваджені на великих потужностях, з 20 вересня 2018 юку – на середніх, кінцевий термін впровадження системи НАССР, в тому числі – на малих ютужностях – 20 вересня 2019 року.
Хто перевірятиме впровадження системи НАССР?
Ефективність впровадження таких процедур на підприємствах всіх форм їласності перевірятимуть спеціально навчені аудитори Держспоживслужби України, як спеціального уповноваженого органу.
Чи передбачена відповідальність за незапровадження системи НАССР?
За невиконання обов’язку стосовно впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР, на оператора ринку накладатиметься штраф згідно статті 65 Закону № 2042:
на юридичних осіб –до 30 мінімальних заробітних плат
на фізосіб-підприємців – до 15 мінімальних заробітних плат
Де встановлені вимоги НАССР?
Закон України № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (ст..20, 21);
Закон України № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»;
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 590 від 01.10.2012 «Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)». Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 429 від 17.10.2015;
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 41 від 06.02.2017 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами аудиту щодо додержання операторами ринку вимог законодавства стосовно постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів»;
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 42 від 06.02.2017 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами»;
Постанова Кабінету міністрів України №896 від 31 жовтня 2018р. «Порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від її провадження».
Шановні споживачі, оператори ринку харчових продуктів – суб’єкти господарювання!
Якщо у Вас виникають запитання щодо вимог законодавства по безпечності харчових продуктів, Ви можете звертатись до Олександрівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області за тел.: (06269) 2-10-25 або за адресою:
село Шостаківка вулиця Космонавтів,60.
