ІНФОРМУЄ ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОНОВЛЮЄМО ІНФОРМАЦІЮ ЩОДО АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ
Поновлюємо інформацію щодо африканської чуми свиней
“Ситуація з вірусом АЧС контрольована, але ризики захворювання свиней в приватних домоволодіннях зберігаються”
Вірус «Африканська чума свиней» (АЧС) таки потрапив у нашу область. У приватному господарстві міста Краматорськ виявлено випадок зараження свиней Африканською чумою. За діагнозом, зробленим у спеціалізованій лабораторії, у тварин виявлено ДНК вірусу «Африканська чума свиней» . У місті Краматорськ введенні певні заборони щодо переміщення поголів’я свиней , а також торгівлі продукцією на ринках та в торгівельній мережі. На протязі 2020 року це перший випадок в Донецькій області а на території України вже двадцятий та 529 випадок з 2012 року коли АЧС вперше було зареєстровано на Україні.
Роз’яснюємо базові речі, що необхідно знати та робити, щоб унеможливити поширення хвороби:
Що таке вірус “Африканська чума свиней”?
Африканська чума свиней – високо контагіозна хвороба свиней, що характеризується гарячкою, геморагічним діатезом, значними крововиливами, високою смертністю. Економічні збитки, заподіяні захворюванням, надзвичайно великі внаслідок майже 100%-ї загибелі хворих тварин, вимушеного знищення всіх свиней в епізоотичному осередку та на загрозливій території, а також витрат на проведення довготривалих карантинно-обмежувальних та ветеринарно-санітарних заходів.
ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ АЧС
Африканська чума свиней не є високотрансмісивним захворюванням як ящур, репродуктивнореспіраторний синдром свиней (РРСС) чи класична чума свиней (КЧС), проте може проникнути скрізь. Адже способи передачі різноманітні:
Прямі—безпосередній контакт здорової тварини із хворою.
Непрямі—заражена кров, згодовування контамінованих харчових відходів.
Біологічні вектори—людина: недотримання правил біобезпеки в господарстві та при транспортуванні тварин призводить до проникнення вірусу.
Кров інфікованої тварини
Це надважливий чинник при передачі «африканки»! Йому часто не приділяють достатньої уваги, помилково вважаючи, що якщо тварина загинула—з хворобою покінчено. Утім, крапля крові містить 3 млн копій вірусу (чіпляється до еритроцитів). Цього достатньо, щоб заразити все поголів’я у країні! Тож зверніть увагу на місця, де здійснюєте патрозтин. Там має бути стерильно чисто! Адже якщо уявити, що після розтину трупа свині, яка загинула від АЧС (захворювання може впродовж певного часу протікати безсимптомно, а отже, не викликати підозри), погано прибрано, вірус легко рознести господарством. Це особливо небезпечно влітку, коли активні комахи. Як уже зазначено, концентрація вірусу у крові надзвичайно висока, а отже, її решток на лапках мухи достатньо, щоб заразити свиню, якщо комаха сяде на слизову оболонку ока чи тварина з’їсть її.
Важливий аспект—зберігання та утилізація падежу. Трупи тварин не повинні бути доступними для комах!
Крім того, варто пам’ятати, що м’ясні продукти та певні види ковбас, які не проходять достатню термічну обробку, автоматично стають потенційними джерелами зараження.
Продукція свинарства
Варто пам’ятати, що м’ясні продукти та певні види ковбас, які не проходять достатню термічну обробку,—потенційні джерела зараження.
У багатьох підприємствах, де були спалахи АЧС, у холодильнику знаходили ковбаси та м’ясні продукти. А беручи до уваги те, що вірус надзвичайно довго виживає у холоді (в охолодженому м’ясі—понад 100 днів, а в замороженому—роками), збудник у господарстві може бути постійно присутнім.
Щоб цього не допустити, забезпечуйте харчування персоналу та регулярно перевіряйте холодильники.
Фекалії
Якщо АЧС присутня у господарстві, фекалії хворих тварин будуть містити кров, яку можна не побачити. Відповідно, якщо працівники заходять у загони з тваринами і тоді не дезінфікують/не змінюють взуття, переходячи від приміщення до приміщення, вірус швидко рознесеться територією ферми.
Дикий кабан
Один із факторів поширення АЧС в Україні—висока щільність поголів’я диких свиней (рисунок 1), що збільшує ризики занесення вірусу з дикої фауни до свійських.
Чи не шкодить збудник вірусу людині?
Вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я. Характерною особливістю захворювання від початку епізоотії була і залишається висока летальність серед свиней. І, тому, власникам свиногосподарств та фахівцям ветеринарної медицини слід чітко зрозуміти, що АЧС – це невиліковна хвороба, що призводить до загибелі свиней усіх порід і статево-вікових груп. Антибіотики, або попередня вакцинація проти інших хвороб (наприклад, КЧС), жодним чином не впливають на її фатальний перебіг для тварин.
Які ознаки захворювання свиней?
Хочемо сказати, що чіткі ознаки хвороби помітні не відразу, хоча інкубаційний період хвороби короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток – проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Поросні свиноматки, як правило, абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи. Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легень – внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність свиней при АЧС складає – майже 100%.
Що необхідно робити в господарствах при виявленні хвороби?
В умовах прогресуючого погіршення ситуації з АЧС в Україні будь-які аномалії в поведінці свиней чи ознаки захворювання (не кажучи про випадки загибелі), слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це ветеринарного спеціаліста. Ознаки хвороби, число вражених або загиблих тварин можуть бути надзвичайно розмаїтими в залежності від шляхів, дози зараження та інших обставин і не завжди відповідають типовому опису перебігу цього захворювання. Послідовність дій власників та подальших дій та заходів з боку держави регламентується відповідною інструкцією і розробленими для таких випадків планами дій. Про необхідні заходи, у разі обґрунтованості підозри, власника обов’язково повідомлять викликані спеціалісти. Підтвердження, або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Проби на АЧС має відібрати лише кваліфікований фахівець, з урахуванням усіх обставин інциденту. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації лише додатково її ускладнять та сприятимуть подальшому поширенню інфекції і можуть бути кваліфіковані як злочин з відповідними до його тяжкості процесуальними наслідками.
Які заходи профілактичного характеру треба проводити, щоб уникнути захворювання?
Найважливіше, це зрозуміти та правильно оцінити суть цієї небезпеки. Особливо це стосується приватних господарств, де в силу певних обставин немає можливості належним чином облаштувати свій хлів та відсікти контакти свиней з зовнішнім світом, проводити дезінфекцію транспорту, міняти одяг та вчиняти інші профілактичні дії. Тому ризики в таких господарствах більші, ніж там, де свиней утримують на належному організаційному та технологічному рівні.
Існує низка рекомендацій, які можна застосувати, щоб максимально перестрахуватися від захворювань. Ось основні з них:
1.Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм. Але навіть за умов термічної обробки виключити потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.
2.Не купувати живих свиней, корми та сировину в АЧС-позитивних областях, утримуватись від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
3.Відмовитися від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС (перш за все виключити офіційно оголошені карантинні зони), або існує високий ризик його поширення і слідкувати за дотриманням цього правила персоналом ферми.
4. Обмежити (до повної заборони) відвідування території сторонніми особами.
5.Здійснювати обслуговування тварин у спецодязі та спецвзутті.
6. Територію ферми та приміщення де утримуються тварини тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфікуючих речовин противірусної дії, інші засоби, які ефективно знезаражують збудник АЧС.
