ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЯ РОКОВИНА ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Весна 1986 року була квітуча, напоєна запахами садів і землі. Ніхто не припускав думок, що ця прекрасна пора року назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу та всього людства. Світ ще не знав техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії Чорнобиля і її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після.
«Цього року годинник життя відраховує 33 роки з того трагічного дня, - звернулася до присутніх селищний голова Людмила Борисевич. – Низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС нашої громади, які 33 роки тому, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії. Назавжди залишиться в серцях людей невмируща пам`ять про солдатів атомного фронту».
26 квітня відбувся пам’ятний мітинг, в якому взяли участь ліквідатори, постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС, керівництво селищної ради та райдержадміністрації, працівники установ та організацій, учнівська молодь, громадськість та ЗМІ.
Голова Олександрівської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Сергій Хмеляєв. У своєму зверненні ліквідатор аварії на чорнобильській АЕС подякував усім тим, хто, продемонструвавши справжній зразок героїзму, мужності, самовідданості в боротьбі з невидимим ворогом, захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації. Він підкреслив, що патріотизм цих людей – приклад для нинішніх та майбутніх поколінь.
Благочинний храму Олександрв Невського провів панахиду в пам’ять про
загиблих і померлих учасників ліквідації та постраждалих на Чорнобильській АЕС. Також вшановали пам’ять покійних хвилиною мовчання, поклали квіти до пам’ятного знаку та запалили свічки. А на згадку про страшну техногенну аварію присутні символічно запустили лелек – символ жалю за душами, які назавжди пішли з життя.