Чорне крило горя
Нестерпний біль, якому немає ліків, і невимовний сум огортають душі жителів нашої громади. Війна — безжальна й жорстока — забирає найкращих, тих, кому б ще жити, любити, розбудовувати рідний край та зустрічати мирні світанки. Олександрівщина зазнала ще однієї непоправної, тяжкої втрати…
У вічний бій за Україну, її свободу та щасливе майбутнє наших дітей пішов наш земляк, мужній воїн і захисник — Тельвак Юрій Вікторович.
Юрій народився 31 липня 1991 року в мальовничому селі Новостепанівка Олександрівського району. Тут минали його найкращі роки: навчання у місцевій школі, перші мрії та сподівання. Згодом він здобув цивільну професію маляра-штукатура у Донецькому училищі, чесно трудився рибалкою в «Донрибкомбінаті». Його знали як добру, працьовиту та світлу людину.
Та коли над Батьківщиною нависла смертельна загроза, він не зміг стояти осторонь. Ще 6 травня 2021 року Юрій підписав контракт і став на захист рідної землі в зоні АТО. Був гранатометником механізованого батальйону. Молодий, сильний, незламний солдат, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму народові.
15 червня 2024 року під час виконання складного бойового завдання поблизу населеного пункту Кам'янське Бахмутського району його земний шлях обірвався. Юрій віддав найдорожче — своє молоде життя — за кожного з нас, за право жити на вільній українській землі.
Сьогодні ми схиляємо голови у загальнонаціональній Хвилині мовчання. Згадаймо Юрія Тельвака та всіх, хто поклав життя за Україну, тихою молитвою та хвилиною священної тиші.
Світла пам’ять, вічна шана та слава нашому Герою!
