26 листопада – Міжнародний день боротьби з ожирінням
Ожиріння – хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини в організмі. У 2000 році Всесвітня організація охорони здоров’я вперше використала термін “епідемія” для характеристики ситуації з ожирінням – вона визнала, що число повних людей збільшується колосальними темпами.
Ожирінням вважається вага людини з індексом маси тіла (ІМТ) більше 30, яку легко розрахувати поділивши вагу тіла на зріст в квадратних метрах. Наприклад, якщо ваша вага 80кг, а зріст 1,7м, то 80: (1,7x1,7)=27,7, що вже є надлишковою масою тіла.
Частіше всього ожиріння виникає внаслідок споживання їжі з високою енергетичною цінністю (калорійністю) у поєднанні з недостатньою фізичною активністю і фактором генетичної сприйнятливості. В поодиноких випадках спостерігалось виникнення захворювання на тлі генетичних, ендокринних порушень, прийому медикаментів або психіатричних розладів.
Наслідками ожиріння є підвищений ризик виникнення таких хвороб, як: ішемічна хвороба серця, гіпертонія, інсульт, цукровий діабет 2 типу, деякі види раку, проблеми з фертильністю, неалкогольна жирова хвороба печінки, захворювання опорно-рухового апарату.
Ожиріння може призвести до таких психологічних проблем, як: депресія, тривога, низька якість життя, низька самооцінка, невдоволення тілом.
Люди з ожирінням також можуть відчувати соціальні труднощі.
Надмірній вазі та ожирінню можна запобігти. Ключем до успіху є досягнення енергетичного балансу між спожитими калоріями, з одного боку, і використаними калоріями, з іншого боку (величина добових енерговитрат залежить від характеру роботи та фізичного навантаження: при розумовому виді діяльності – не більше 2,5 тис. ккал на добу; при середній фізичній праці – 3200 ккал на добу; при тяжкій фізичній праці та активному способі життя вони досягають 4 тис. ккал на добу та більше). Важливо:
- обмежити споживання енергії із загальних жирів і перемістити їх споживання з насичених жирів на ненасичені; збільшити споживання фруктів і овочів, а також бобових, цілозернових і горіхів; обмежити споживання цукру;
- рухова активність повинна становити не менше 60 хвилин на день для дітей і 150 хвилин на тиждень для дорослих людей;
- дотримуйтеся режиму сну: намагайтеся спати щонайменше вісім годин.
- якщо не вдається самостійно схуднути, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря та обрати прийнятний спосіб лікування.
Ожиріння – це проблема, з якою можна і потрібно боротися. Для цього необхідно, в першу чергу, бажання самих людей змінити свої звички і спосіб життя.
